Словник української мови (1937)/бісовський
| ◀ біснуватися | Словник української мови Б бісовський |
бісовщина ▶ |
|
Бісо́вський, а, е. 1) Дьявольский, бесовский. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. I. 164. 2) Употребл. как эпитет бранный: Бісо́вська ма́ти, бісо́вська дочка́. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісінького чорта. Стор. II. 76.