Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бісовський

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бісовський
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бісо́вський, а, е. 1) Дьявольский, бесовский. Сила бісовська і та одступаєть. Чуб. I. 164. 2) Употребл. как эпитет бранный: Бісо́вська ма́ти, бісо́вська дочка́. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісінького чорта. Стор. II. 76.