Словник української мови (1937)/бісурка

by Борис Грінченко

◀ бісота

Словник української мови Борис Грінченко Б бісурка

бісурман ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бісу́рка, ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) М. Пренебрежительно: бес. Його зараз узяв за бороду… той бісурка. Рудч. Ск. I. 116.