Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бісів

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бісів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́сів, сова, ве. 1) Бесовский, бесов, дьявольский. Чаще всего употребл. как бранный эпитет: бісів син, бісів ба́тько, бісові діти, бісова худо́ба, бісова тісно́та и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) Бісове ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.