Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/в'ятер

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
в'ятер
Київ: Соцеквидав України, 1937

В'я́тер, ра, в'я́тір, ра, м. = Ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люди в'ятіри просушували. Грин. II. 58.