Словник української мови (1937)/вавцір

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вавочка Словник української мови
Борис Грінченко
В
вавцір 		вавчар ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вавці́р, ра, вавча́р, ра, м. Кличка старого кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (Говорится переносно и о человеке, совершающем проказы, наносящем ущерб). Фр. Пр. 134.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вавцір&oldid=565221