Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вадитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вадитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім додому та порадьмося. Гол. III. 544.