Словник української мови (1937)/важучий
Зовнішній вигляд
◀ важок | Словник української мови В важучий |
важчати ▶ |
|
Важу́чий, а, е. Очень тяжелый, тяжеловесный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.