Словник української мови (1937)/вакувати
| ◀ ваксувати | Словник української мови В вакувати |
вакханалія ▶ |
|
Вакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Быть бездеятельным (вообще), находиться в бездействии. 2) Оставаться невозделанным (о поле). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не делать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася… Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. I. 130.