Словник української мови (1937)/валашати

by Борис Грінченко

◀ валашання

Словник української мови Борис Грінченко В валашати

валашний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолащивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрезывать концы ботвы арбузов, чтобы она разрасталась в ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.