Словник української мови (1937)/валашок

by Борис Грінченко

◀ валашний

Словник української мови Борис Грінченко В валашок

валежний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Валашо́к, шка́, м. 1) Ум. от ва́лах. 2) Ствол дерева, чистый от ветвей. Гарна лоза була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая ствол вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.