Словник української мови (1937)/валка
Зовнішній вигляд
◀ валій | Словник української мови В валка |
валкий ▶ |
|
Ва́лка, ки, ж. Обоз. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Рудч. Чп. 32. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Мкр. Н. 22. Ум. Ва́лочка.