Словник української мови (1937)/валятися
| ◀ валяти | Словник української мови В валятися |
валящий ▶ |
|
Валя́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, попід тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. I. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 3) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.