Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/валятися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
валятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Валя́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, попід тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. I. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 3) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.