Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вантажити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вантажити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ванта́жити, жу, жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.