Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вапняр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вапняр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вапня́р, ра́, м. 1) Приготовляющий известь. Желех. 2) Возящий известь. Липовец. у. См. Вапельник.