Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/варга

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
варга
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́рга, ги, ж. 1) Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, боже! Гол. III. 251.