Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вариво

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вариво
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́риво, ва, с. 1) Вареная пища. Мариво не вариво (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенные огородные овощи, заготовленные для варения. Сим. 19. Самі собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество съестного, необходимое для варения на раз. Оціх раків буде на вариво.