Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вартник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вартник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.