Словник української мови (1937)/вартник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вартний Словник української мови
Борис Грінченко
В
вартник 		вартно ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вартник&oldid=566555