Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вартовий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вартовий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вартови́й, а́, е́. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. М. Пр. 73. 2) = Вартівник. ЗОЮР. I. 159. К. ЧР. 389.