Словник української мови (1937)/вейкати

by Борис Грінченко

◀ везучий

Словник української мови Борис Грінченко В вейкати

векати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́йкати, каю, єш, гл. Реветь по-медвежьему. Люди хотіли бога злякать та і сховались під місток. От тіки бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і довіку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.