Словник української мови (1937)/велетень

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
велетень
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́летень, тня, м. Великан, исполин, гигант. Велетні то були високі, високі люди — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.