Словник української мови (1937)/великовоїнний
Зовнішній вигляд
◀ великовоїн | Словник української мови В великовоїнний |
великовчений ▶ |
|
Великово́їнний, а, е. Тот, кто великий воитель. Іван великовоїнний за дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. II. 185.