Словник української мови (1937)/велично

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
велично
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вели́чно нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. III. 41). Ум. Вели́чненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. III. 58).