Словник української мови (1937)/вепр

by Борис Грінченко

◀ вентер

Словник української мови Борис Грінченко В вепр

веприна ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́пр, пра, м. 1) Вепрь, дикий кабан. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самец. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.