Словник української мови (1937)/вербич

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вербиця Словник української мови
Борис Грінченко
В
вербич 		вербиченька ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верби́ч, ча, м. = Вербниця. Чуб. I. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вербич&oldid=568453