Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вербич

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вербич
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верби́ч, ча, м. = Вербниця. Чуб. I. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.