Словник української мови (1937)/вергун

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вергти Словник української мови
Борис Грінченко
В
вергун 		вере ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вергу́н, на́, м. Сладкое печение: хворост, хрусты. Сим. 192. Ум. Вергуне́ць, вергу́нчик.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вергун&oldid=568487