Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вередити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вереди Словник української мови
Борис Грінченко
В
вередити 		вередитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мешать, препятствовать, вредить. Угор.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вередити&oldid=568493