Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вередій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вередій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереді́й, дія́, м. Капризник, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха година! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.