Словник української мови (1937)/вередій

by Борис Грінченко

◀ вередитися

Словник української мови Борис Грінченко В вередій

вередійка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереді́й, дія́, м. Капризник, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха година! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.