Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верезати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верезати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вереза́ти, жу, жиш, гл. Скрипеть. Аби входовими дверима заєдно не верезати, не рипати, кладуть… Шух. I. 94.