Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верхи

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верхи
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ве́рхи, нар. Верхом. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.