Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верховодний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верховодний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верхово́дний, а, е. Желающий властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.