Словник української мови (1937)/верхоумка

by Борис Грінченко

◀ верхостьоб

Словник української мови Борис Грінченко В верхоумка

верцадло ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Верхоу́мка, ки, ж. Умничающая, но поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45). МВ. I. 27.