Словник української мови (1937)/вершляг

by Борис Грінченко

◀ вершка

Словник української мови Борис Грінченко В вершляг

вершник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вершля́г, га́, м. Молот. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.