Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вершляг

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вершляг
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вершля́г, га́, м. Молот. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.