Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вершій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вершій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верші́й, шія́, м. Работник, заканчивающий верх стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.