Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/верінка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
верінка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вері́нка, ки, ж. = Вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верінкою. Шух. I. 216.