Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/веселий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
веселий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Весе́лий, а, е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Ном. № 602. Будь… весела як весна. Ном. № 4562. Під весе́лу руч. В хорошем настроении. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Харьк. 2) Приятный, производящий хорошее впечатление. Веселі здалека палати. Шевч. Ум. Веселе́нький, веселе́сенький.