Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/весна

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
весна
Київ: Соцеквидав України, 1937

Весна́, ни́, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Весно́ю, навесні́. Весной.