Словник української мови (1937)/весна
Зовнішній вигляд
◀ веслюга | Словник української мови В весна |
веснівка ▶ |
|
Весна́, ни́, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Весно́ю, навесні́. Весной.