Словник української мови (1937)/вех
Зовнішній вигляд
◀ ветхий | Словник української мови В вех |
веха ▶ |
|
Вех, м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.