Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибрик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибрик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́брик, ку, м. 1) Скачок, прыжок (о животных). Ви́бриком. Вприпрыжку, отбрасывая задние ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.