Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибродити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибродити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́бродити, джу, диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. II. 69.