Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибрудок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибрудок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́брудок, дка, м. 1) Грязный осадок. Желех. 2) Очень ранний выкидыш, embryo.