Словник української мови (1937)/вибуртувати
| ◀ вибуртати | Словник української мови В вибуртувати |
вибурхати ▶ |
|
Ви́буртувати, тую, єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться… Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
| ◀ вибуртати | Словник української мови Борис Грінченко В вибуртувати |
вибурхати ▶ |
|
Словник української мови — В
вибуртувати
Борис Грінченко
1937
Ви́буртувати, тую, єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться… Там таку яму вибуртував! Пирят. у.