Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вибуртувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибуртувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́буртувати, тую, єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться… Там таку яму вибуртував! Пирят. у.