Словник української мови (1937)/вибуяти

by Борис Грінченко

◀ вибухатися

Словник української мови Борис Грінченко В вибуяти

вивага ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́буяти, буяю, єш, гл. О растениях: вырасти, развиться слишком роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человеке: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.