Словник української мови (1937)/вибій
| ◀ вибіжка | Словник української мови В вибій |
вибійка ▶ |
|
Ви́бій, бою, м. 1) Ухаб. Киев. у. См. вибоїна. 2) Ямка в земляном полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
| ◀ вибіжка | Словник української мови Борис Грінченко В вибій |
вибійка ▶ |
|
Словник української мови — В
вибій
Борис Грінченко
1937
Ви́бій, бою, м. 1) Ухаб. Киев. у. См. вибоїна. 2) Ямка в земляном полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.