Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вивадити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вивагом Словник української мови
Борис Грінченко
В
вивадити 		виважати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́вадити, джу, диш, гл. Выпрячь. Мусив коні вивадити. Вх. Лем. 397.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вивадити&oldid=570203