Словник української мови (1937)/виваплювати
| ◀ вивапити | Словник української мови В виваплювати |
виварити ▶ |
|
Вива́плювати, люю, єш, сов. в. ви́вапити, плю, пиш, гл. Белить, выбелить известью.
| ◀ вивапити | Словник української мови Борис Грінченко В виваплювати |
виварити ▶ |
|
Словник української мови — В
виваплювати
Борис Грінченко
1937
Вива́плювати, люю, єш, сов. в. ви́вапити, плю, пиш, гл. Белить, выбелить известью.