Словник української мови (1937)/виварювати
| ◀ виварити | Словник української мови В виварювати |
виварюватися ▶ |
|
Вива́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́варити, рю, риш, гл. Вываривать, выварить. Ви́варив з ньо́го во́ду. Измучил его, истомил. Ном. № 2727.
| ◀ виварити | Словник української мови Борис Грінченко В виварювати |
виварюватися ▶ |
|
Словник української мови — В
виварювати
Борис Грінченко
1937
Вива́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́варити, рю, риш, гл. Вываривать, выварить. Ви́варив з ньо́го во́ду. Измучил его, истомил. Ном. № 2727.