Словник української мови (1937)/вивершувати

by Борис Грінченко

◀ вивершити

Словник української мови Борис Грінченко В вивершувати

вивести ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виве́ршувати, шую, єш, сов. в. вивершити, шу, шиш, гл. 1) Делать, сделать верх. Вивершити стіг. 2) Насыпа́ть, насы́пать выше краев. 3) Завершать, завершить, исполнить.