Словник української мови (1937)/вивівати

by Борис Грінченко

◀ вививати

Словник української мови Борис Грінченко В вивівати

вивід ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вивіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́віяти, вію, єш, гл. 1) Вывевать, вывеять. Аф. 324. 2) Провевать, провеять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.