Словник української мови (1937)/вивідка
| ◀ вивідець | Словник української мови В вивідка |
вивідувати ▶ |
|
Ви́відка, ки, ж. Разведки, расспрос, расследование. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
| ◀ вивідець | Словник української мови Борис Грінченко В вивідка |
вивідувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивідка
Борис Грінченко
1937
Ви́відка, ки, ж. Разведки, расспрос, расследование. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.