Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вивітрюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вивітрюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виві́трюватися, рююся, єшся, сов. в. ви́вітритися, рюся, ришся, гл. Выветриваться, выветриться. Аф. 325.